24 січня в нашій школі було проведено майстер-клас «Канзаші» вчителем обслуговуючої праці Кишеньовою Ольгою Вікторівною. Канзаші – це дуже давня техніка японського рукоділля. Цій техніці більше 400 років. Складанки із паперу називали «орігамі», а з тканини – «цумамі». Канзаші є розновидом цумамі. Їх виготовляли з натурального шовку, коштували вони дорого, та замінювали коштовні прикраси. У перекладі з японського «канза» - означає шпилька. Спочатку прикрашали квіточками шпильки, потім гребні, потім зачіски, камеї. Але у техніці канзаші існує багато видів пелюсток: гострий, круглий, ввігнутий, трубочка, кульочок, грейс, дайс, кайс. Канзаші мали й інше значення: білі квіти могли носити тільки незаміжні дівчата; рожеві – дівчата та жінки з чистим лицем; біло-чорні квіти, чи синьо-жовті – означали, скільки темних пелюсток, стільки раз жінка була вдовою. За канзаші можна було розказати про жінку все: чи заміжня чи ні, скільки має дітей, чи втрачала чоловіка. Якийсь час канзаші трохи відійшли на задній план, але в останні двадцять років цю техніку дістали із глибокого японського «сундучка» японки і знову почали прикрашати своїх співвітчизниць, жінок, які єдині у світі не носять прикрас ні у вухах, ні на шиї, ні на руках. Канзаші є дуже гарною вишуканою окрасою для дівчат та жінок, вони подобаються не тільки японкам. Ми теж можемо навчитись їх виготовляти та прикрашати себе і своє довкілля. Канзаші – це гарно!